Пан, а, ч. Узверт. пане.
1. землевласник-дворянин. Перен., ірон. манірна, розбещена людина. Поміщик.
2. той, хто належить до забезпечених верств населення. Той, хто має владу над іншими.
— Паненя, Панич, Паничів, Панів.
— або Пан, або пропав — або добитися всього, або все втратити; бути Паном — ставати володарем чого-небудь; невеликий Пан, Зневажл. — чоловік, з яким не варто рахуватися, який не викликає поваги.
3. увічлива форма звертання або називання стосовно осіб чоловічої статі.
— Пане-брате, Заст. — фольклорна формула звертання до чоловіка.
— Пані, Панна.
Пан... перша частина складних слів, що відповідає слову все (у 1 знач.), вказуючи, що явище, виражене другою частиною слова, охоплює щось у цілому, поширюється на що-небудь ціле.