Паморока — Тлумачний словник української мови

Паморока. і, ж.

1. діал. імла, туман.

2. перен., розм. нездатність правильно судити про що-небудь; нерозуміння того, що відбувається.

Втратити памороки — знепритомніти.

Памороки забивати: а) затуманювати свідомість; б) позбавляти кого-небудь розуму, свідомості.

Наморочити, Наморочитися, Паморочливий, присл. Паморочливо, Паморочно.