Палітра — Тлумачний словник української мови

Палітра, -и, ж.

1. Дощечка або пластинка, на якій живописець змішує і розминає фарби.

Перен. Сукупність кольорів, кольорова гама, характерна для картини, творчості художника і т. ін.

2. Перен. Сукупність виражальних засобів у творчості митця-письменника, композитора і т. ін.