ПАЛЯ, -ї, Ж.
1. стовп, що вбивається в ґрунт як опора для якої-небудь споруди.
2. загострений з обох кінців кілок, який вбивають або вкопують у землю як опору для чого-небудь або як огорожу.
— перен. старовинний спосіб смертної кари, при якому засудженого страчували, насаджуючи на такий кілок.
Паля в інших словниках
| Паля — Великий тлумачний словник сучасної української мови |