Пазур — Тлумачний словник української мови

Пазур, -у, Ч. гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців багатьох тварин і птахів; кіготь.

Ф показувати Пазури: а) виявляти злобу або злі наміри; б) виявляти норовистість, непокірливість.

Потрапляти в пазури — ставати залежним від кого-, чого-небудь, підлягати.

Пазурець, Пазуристий, Пазуричик.