Паж, -а, ч.
1. У середні віки — хлопчик або юнак дворянського роду, який був слугою знатної особи й виконував обов'язки за визначеними придворними правилами.
2. Нижча придворна посада в західноєвропейських країнах та Росії до початку XIX ст., а також особа на цій посаді.