Павутина — Тлумачний словник української мови

Павутина, -и, ж.

1. Сітка з тонких волокон з клейкої рідини, яку виділяють павуки. Окрема нитка такої сітки.

2. перен. те, що заважає кому-небудь вільно жити.

Павутинка, павутинний, павутиння.

Ф обплітати павутиною — ставити кого-небудь у скрутне становище.