Охота — Тлумачний словник української мови

Охота

Охота, і, ж.

1. Бажання чогось. • прагнення, хотіння, розм., рідк. хіть.

  • «Ф» відбити охоту — призвести до втрати якогось бажання;
  • Охота взяла — виникло бажання.

2. у знач. присудка, з неозначеною формою дієслова, розм. Є бажання, хочеться.

— охочий, присл. охоче.

Охота в інших словниках

Охота — Словник чужомовних слів і термінів
Охота — Російсько-український академічний словник (А–П)
Охота — Великий тлумачний словник сучасної української мови
Охота — Фразеологічний словник української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31