Офіційний — Тлумачний словник української мови

Офіційний, а, е.

1. який стосується уряду, службових осіб, посад. • службовий, державний, урядовий.

2. який здійснюється з дотриманням усіх правил, формальностей.

3. перен. подібний до того, який буває, використовується в офіційних ситуаціях. • стриманий, діловий, формальний.

Офіційність, Офіційний, Офіційніший, присл. Офіційно, Офіційніше.