Оточувати — Тлумачний словник української мови

Оточувати, ую, уєш, недок., Оточити, оточу, оточиш, док.

1. розташовувати, розташовуватися з усіх боків.

— обступати, обставляти, оперізувати.

2. збирати, створювати навколо когось, чогось.

— обставляти, обнімати.

3. постійно перебувати біля когось, чогось.

4. чим. постійно надавати, виявляти щось.

Оточування, Оточення, Ото-ченець.