Отетеріти — Тлумачний словник української мови

Отетеріти, ерію, ерієш, док., розм. різко припинити рухатися; застигнути на місці, часто втративши при цьому здатність міркувати, говорити (через здивування, переляк). сторопіти, остовпіти, скам'яніти, отерпнути, заціпеніти.

Отетеріння, присл. Отетеріло.