Остовпіти, -ю, -єш, док., розм. — різко втратити здатність рухатися; застигнути на одному місці (через здивування, розгосленість, переляк).
— сторопіти, отетеріти, скам'яніти, отерпнути, заціпеніти.
— остовпіння, остовпілість, присл. Остовпіло.
Остовпіти в інших словниках
| Остовпіти — Словник чужомовних слів і термінів |
| Остовпіти — Великий тлумачний словник сучасної української мови |