Оселедець, дця, ч.
1. Невелика морська риба, а також страва з цієї риби. Як оселедців у ббч-ці — занадто багатолюдно, тісно.
— Оселедцевий, Оселедниця.
2. Довгий чсо на голеній голові в чоловіка, який носили давні слов'яни, а згодом — українські козаки.
— Чуприна.
Оселедець в інших словниках
| Оселедець — Великий тлумачний словник сучасної української мови |