Орогіта, и, ж.
1. астр. шлях руху небесного тіла або космічного корабля, супутника в космічному просторі.
— Орогальний.
2. перен. сфера зацікавлень, діяльності, впливу, поширення та ін. когось, чогось.
— Виводити на орогіту — давати можливість здійснити щось.
3. заглибина в черепі людини, у якій міститься око.
Орган, ч. і. род. а. частина організму, що виконує в ньому певні функції.
— Органіда, Органела.
2. род. у. суспільне утворення, об'єднання людей, установа, що виконує певні завдання.
3. род. у. друковане періодичне видання певної організації, установи, партії тощо.