Опікати — Тлумачний словник української мови

Опікати1, аю, аєш, недок., Опе́кси, ечу, ечеш, док. те саме, що обпікати.

Опікати2, аю, аєш і Опікувати, ую, уєш, недок.

1. піклуватися, доглядати, дбати про когось; постійно ділити з кимось увагу, турботу.

2. стежити, слідкувати, назирати, наглядати за чиєю поведінкою, щоб не дозволити неправильних дій.

3. юр. здійснювати організований і контрольований державними органами нагляд за недієздатними громадянами (малолітніми, душевнохворими та ін.), піклуватися про їхні особисті та майнові права й інтереси.

Опіка, Опікання, Опікування, Опікун, Опікунство, Опікунський.

Опікати, аю, аєш, недок., Опекти, ечу, ечеш, док.

  • Створювати неприємні больові відчуття, ушкоджувати поверхню тіла вогнем або чимсь гарячим.
  • Спричинювати відчуття, подібні до тих, які бувають від опіку (про вітер, мороз тощо).

— пекти, обпалювати.

— перен. раптово і сильно діяти на когось, змушуючи переживати якесь гостре відчуття.

— вражати, приголомшувати.

— обпікання.