Опуклий — Тлумачний словник української мови

Опуклий, -а, -е.

1. який має поверхню, округло вигнуту назовні.

2. виразно, з деталями зображений; рельєфний, об'ємний.

— вигнутий.

— опуклина.

— опуклість, присл. Опукло.