Опановувати — Тлумачний словник української мови

Опановувати, ую, уєш, недок., Опанувати, ую, уєш, док.

1. набувати певних знань, умінь, навичок. • оволодівати, засвоювати, осягати, здобувати.

2. перен. повністю оволодівати, охоплювати (про внутрішній стан).

Опанбування, Опанування.