Ознака, и, ж.
1. особлива риса, властивість чогось, що характеризує особу, предмет тощо. — атрибут, особливість.
2. предмет, зображення, вигляд і т. ін., що є знаком, символом, свідченням чогось. — емблема.
3. значуща подія, риса, яка вказує, дозволяє помітити, передбачити щось. — прикмета, вияв, симптом, показник.
Ознака в інших словниках
| Ознака — Великий тлумачний словник сучасної української мови |