Озброювати — Тлумачний словник української мови

Озброювати, юю, юєш, недок., Озброїти, бю, бїш, док.

1. надавати зброю чи предмети, які можуть слугувати зброєю.

2. перен. надавати знаряддя, предмети, необхідні для виконання певних дій. [оснащувати].

3. перен. давати знання, уміння, навички, потрібні для виконання певних дій, необхідні в життєвих ситуаціях. [прищеплювати].

— [озброювання], [озброєння], [озброєність].