Одиниця — Тлумачний словник української мови

Одиниця, і, ж.

1. назва цифри 1, а також натурального числа 1. — один.

2. оцінка чогось, яка становить 1 бал.

Одиничка.

3. умовна величина, яку беруть за основу для вимірювання чогось.

4. окремо взятий предмет або особа, окрема частина чогось. — об'єкт.

Одиничний, Одиничність.