Огляд, у, ч.
1. дія, мета якої — уважно, послідовно роздивитися щось. • перегляд, переглядання (багатьох предметів).
— Етн. оглядини.
2. повідомлення, яке містить інформацію про ряд різних предметів, подій, явищ тощо.
3. обстеження, що має на меті перевірити, виявити, знайти щось. • перевірка, контроль, ревізія.
4. пізніше ознайомлення з чимось.
— Без огляду на когось, щось — не зважаючи, не звертаючи уваги; З огляду на когось, щось — беручи до уваги, зважаючи на щось.
— Оглядати, оглядовий.