Овес — Тлумачний словник української мови

ОВЕС, вівса, мн. вівса і вівси, ч. злакова культурна рослина із суцвіттям волоть і вкритим лускою зерном; також зерна цієї рослини, що використовуються для годівлі худоби й виготовлення крупів.

— вівсяний, вівсянка, вівсюг.