Обіцяти, яю, яєш, недок.
1. добровільно зобов'язуватися зробити (не зробити) щось; стверджувати, що щось обов'язково буде відбуватися певним чином.
— Обіцяти золоті гори — дуже багато обіцяти.
— зарікатися (не робити).
2. подавати надії, давати підстави іншим сподіватися на щось.
— віщувати.
— Обіцянка, Обіцяння.
Обіцяти в інших словниках
| Обіцяти — Великий тлумачний словник сучасної української мови |