Об'єктивний, а, е.
1. який існує реально, незалежно від свідомості людини.
— дійсний, реальний.
— об'єктивність, об'єктивувати, об'єктивація, об'єктивізація, об'єктивізм, об'єктивіст.
2. який зважає на всі обставини й не виявляє упередженого ставлення до когось або чогось.
— безсторонній, неупереджений, незацікавлений.
— об'єктивність, присл. об'єктивно.
Об'єктивний в інших словниках
| Об'єктивний — Великий тлумачний словник сучасної української мови |