Обшукувати — Тлумачний словник української мови

Обшукувати

Обшукувати, кую, куєш, недок., Обшукати, аю, аєш, док.

  • Шукати в багатьох місцях.
  • Вишукувати, розм. нишпорити.

Обшукування.

2. Проводити стосовно людини, у приміщенні або на місцевості слідчі дії, спрямовані на пошук чогось забороненого, того, що може бути доказом в обвинуваченні.

  • Трусити.

Обшук.