Оболонка — Тлумачний словник української мови

Оболонка

Оболонка, -и, ж.

1. поверхневий шар, матеріал, який зовні вкриває щось.

2. перен. набір зовнішніх ознак, рис, за якими криється певний внутрішній зміст.

— поверхня.

3. техн. просторова захисна конструкція.

— покриття.

Оболонка в інших словниках

Оболонка — Словник чужомовних слів і термінів
Оболонка — Російсько-український академічний словник (А–П)
Оболонка — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31