Обов'язок — Тлумачний словник української мови

ОБОВ'ЯЗОК, зку, ч.

1. те, що слід безумовно, неодмінно виконувати, робити; внутрішньо прийнята моральна вимога.

Зобов'язання, Повинність.

Зобов'йзувати, Зобов'язання, Обов'язковий, Обов'язковість, присл. Обов'язково.

2. перев. в мн. Обов'язки. набір функцій, дій, покладених на когось.