Обкладинка, і, ж.
1. Цупкі аркуші, якими починається й закінчується книжка, зошит тощо. — (Тверда) палітурка, оправа.
2. Невелика спеціальна папка, у яку вкладається зошит, книжка, документ. — обвортка.
Обкладинка в інших словниках
| Обкладинка — Великий тлумачний словник сучасної української мови |