Обертати, аю, аєш, недок., Обернути, оберну, обернеш, док.
1. скеровувати когось або щось обличчям, лицьовою стороною, фасадом тощо в певний бік або в певному напрямку. — повертати, спрямовувати, (у протилежний бік) перевертати.
2. крутити щось навколо осі або по круглій траєкторії. — вертіти.
— Оберт, Обертовий, Обертальний.
3. переводити з одного стану, вигляду в інший. — перетворювати.
Обертати на свій лад — робити по-своєму або для власної вигоди.
4. перен. схиляти до чогось іншого, примушувати змінити свою думку. — навертати.
5. перен. швидко, вправно проводити дії над чимось. — орудувати, маніпулювати.
— Обертатися, Обертання, Обернення. Обертом, незм. дуже швидко обертаючись.
Голові (світ) йде обертом — а) стан, коли втрачено відчуття рівноваги й усе перед очима ніби рухається; б) стан розгасненості, приголомшеності від надмірної кількості справ, вражень тощо; в) стан, коли втрачено відчуття реальності через власні успіхи.