Обгортка — Тлумачний словник української мови

Обгортка, і, ж.

1. те, у що загорнуто якийсь предмет.

2. невелика спеціальна папка, у яку вкладається зошит, книжка, документ.

— обкладинка.

3. перен. зовнішні умови, обставини, у яких подається суть, ідея чогось.

— антураж, контекст.

— обвортковий.