Обвинувачувати — Тлумачний словник української мови

Обвинувачувати, чую, чуєш, недок. і Обвинуватити, ачу, атиш, док.

1. вважати когось винним у чомусь і заявляти про це. — винуватити, звинувачувати.

2. Юр. притягати до відповідальності особу та доводити її вину в ході розслідування.

3. Юр. виступати в суді в ролі обвинувача, який має на меті довести вину підсудного.

— обвинувачування, обвинувачення, обвинувач, обвинувачуваний, обвинувальний.