Обачний — Тлумачний словник української мови

Обачний, а, е. який діє з обережністю, передбачаючи можливі наслідки; який виявляє обережність.

Обачливий, обережний, поміркований, розважливий, розсудливий.

Обачність, прнсл. Обачно.