Оаза — Тлумачний словник української мови

Оаза

Оаза, -и, ж. і Оазис, -у, ч.

1. Місцевість із багатою рослинністю, водою посеред пустелі.

2. Перен. місце, яке вирізняється красою, приємністю перебування в ньому на тлі довкілля.

3. Перен. те, що приносить приємність на загальному безрадісному фоні.