Ніч — Тлумачний словник української мови

Ніч, нбчі, оруд. Ніччю, ж. у зверт. Ноче. Темна частина доби між заходом і сходом сонця, від вечора до ранку.

А горобина ніч — ніч із сильною грозою, градом, вітром тощо;

Полорна ніч — частина року за полярним колом, коли сонце не піднімається з-за обрію;

Проти нбчі — г пізно ввечері, у пізній час.

Варфоломіївська ніч: а) жорстока розправа, масове знищення людей; б) перен. дуже великі неприємності для когось;

Тисяча й однб ніч — тривалі пригоди;

Як ніч — дуже сумний.

Нічний, Нічник, Нічниця, Ночувати, Нічліг, Нічка, Ніченька.