Новий, а, е.
1. який нещодавно з'явився, був створений. • недавній, свіжий.
2. який стосується найближчого часу. • сучасний, останній, модерний.
3. інший, який відрізняється від того, що був раніше. • відмінний.
4. який приходить на зміну попередньому; наступний. • черговий.
А нова сторінка — етап, період, який різко відрізняється від того, що було раніше.
5. раніше невідомий. • незнаний, небачений, нечуваний, небувалий.
А нове слово — подія, винахід та ін., що значно вдосконалює щось, розширює знання про щось.
6. який раніше не використовувався.
— Новенький, новесенький, новісінький, новітній, новішати, новина, новизна, новак, новачок, новація, присл. Ново; уживається також Ново- як перша частина складних слів, напр.: Новобудова, Новонароджений.