Ниць, незм.
1. повністю розпластавшись по якійсь поверхні, обличчям донизу.
— Долілиць.
2. на колінах, пригнувши голову до землі.
— Ницьма.
— Падати ниць: а) принижуючись, просити; б) повністю підкорятися; в) виявляти велику шану, вдячність.
Ниць, незм.
1. повністю розпластавшись по якійсь поверхні, обличчям донизу.
— Долілиць.
2. на колінах, пригнувши голову до землі.
— Ницьма.
— Падати ниць: а) принижуючись, просити; б) повністю підкорятися; в) виявляти велику шану, вдячність.