Нитка — Тлумачний словник української мови

Нитка, і, ж.

1. тонко зсукана, скручена пряжа.

  • Аріаднина нитка — те, що дозволяє знайти вихід зі складної ситуації, визначити правильний шлях;
  • Білими нитками шитий — погано виконаний, із погано прихованими вадами;
  • До (останньої) нитки — повністю, до кінця, остаточно;
  • З миру по нитці — потроху з кожного;
  • Нитка увірвалася (обірвалася, перервалася) — щось закінчилося;
  • Проходити червоною ниткою — займати в чомусь важливе місце, наскрізь пронизуючи його;
  • Як нитка за голкою — невідступно слідом;
  • Як нитка й волка — нерозлучні.

О Нитковий, Ниткар, Нитчастий, Нитчатка, Нитяний, Нитковидний, Ниткоподібний, Ниткозшивальний.

2. перен. те, що поєднує, зв'язує. — Зв'язок.

3. перен. послідовність, основний напрям чогось.

Ниточка.