Негайний — Тлумачний словник української мови

Негайний, -а, -е. Прикм. який здійснюється відразу, терміново, без затримок і відкладань у часі.

— невідкладний, терміновий, нагальний, спішний, екстрений.

Іжм. негайність

Присл. негайно