Невтішний — Тлумачний словник української мови

Невтішний, а, е.

1. Такий, якого неможливо або не вдається втішити, заспокоїти. — Безутішний.

2. Який приносить не втіху, а тривогу, сум. — Безрадісний, нерадісний, сумний.

Невтішність

— присл. Невтішно