Невсипущий — Тлумачний словник української мови

Невсипущий, а, е.

1. який постійно спостерігає за кимсь, чимсь, доглядає когось, щось. — недремний, пильний.

2. який робить щось постійно, без перепочинку, однаково уважно. — невтомний, невгамбвний, завзятий, запопадливий.

3. який постійно виявляється. — неослабний, постійний.

Невсипущість, присл. Невсипуще.