Небуття — Тлумачний словник української мови

Небуття, я, с.

1. відсутність існування.

2. відсутність пам'яті, згадок, знання про щось.

Безвість, непам'ять.

Ф- Відійти в небутті: а) померти; б) безповоротно зникнути.