Натяг, -у, ч.
1. рух різних кінців одного предмета в різних напрямках, що робить його тугим.
2. техн. різниця між розмірами охоплюваної та охолюючої деталей, що забезпечує взаємну непорушність деталей після збирання.
Натяг, -у, ч.
1. рух різних кінців одного предмета в різних напрямках, що робить його тугим.
2. техн. різниця між розмірами охоплюваної та охолюючої деталей, що забезпечує взаємну непорушність деталей після збирання.