Натрапляти — Тлумачний словник української мови

Натрапляти, й ю, яєш, недок., Натрапити, плю, пиш, док.

Знаходити, зустрічати когось, щось (часто випадково, несподівано).

Ф- не на того (такого, тих, таких) натрапив — заперечення недооцінки когось.

— натикатися, наштовхуватися, (на щось небажане) наражатися.