Напучувати — Тлумачний словник української мови

Напучувати, ую, уєш, не-док., Напустити, учу, утиш, док. — навчати правильних дій, учинків (часто перед початком чогось важливого, перед від'їздом тощо).

— наставляти, повчати, направити.

— напучування, напучення.