Належати, жу, жиш, недок.
1. перебувати в чиїйсь власності, розпорядженні.
2. бути кимось здійсненим, створеним.
3. бути комусь властивим, притаманним.
4. входити до якогось виду, розряду тощо. — відноситися, зараховуватися.
5. указує на необхідність, загальноприйнятість чогось.
Д як належить — як заведено, як прийнято.
Належати перу кого, чиєго — про авторство друкованого (написаного) твору.
— Належний, Належність, присл. Належно.
Належати в інших словниках
| Належати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
| Належати — Фразеологічний словник української мови |