Назирці — Тлумачний словник української мови

Назирці і Назирцем, незм. І.

1. слідом, не випускаючи когось або чогось зі свого поля зору. Услід.

А назирці ходити — постійно бути біля когось; стежити за кимсь.

2. дуже обережно, потайки. Крадькома, Непомітно, Потай.