Наврочити — Тлумачний словник української мови

Наврочити, чу, чиш, док.

1. за народними уявленнями про магію — словами, діями або поглядом накликати зло.

2. жарт., перен. нібито принести невдачу промовленими словами.

Див. зурочити

Див. наврочення