Наводити, джу, диш, недок., Навести, веду, ведеш, док.
1. приводити у великій кількості.
2. указувати шлях, певне місце тощо; спрямовувати на цей шлях, місце. — напроваджувати, скеровувати.
3. спрямовувати предмет на інший предмет, істоту. — Навідник.
4. штовхати, навертати на певну думку, розмову, вчинок тощо.
- Наводити на розум (ум) — навчати чи змушувати діяти обдумано, розумно.
5. викликати якесь почуття. — навертати, наганяти, навіювати.
6. називати, показувати певні предмети і явища дійсності.
7. наносити чорнило, фарбу тощо на вже наявний контур; робити яскравішим, виразнішим.
8. доводити до певного стану.
- Наводити красу — робити красивішим;
- Наводити туман — позбавляти здатності правильно сприймати навколишню дійсність; заплутувати.
— Наведення.
Наводити в інших словниках
| Наводити — Великий тлумачний словник сучасної української мови |