Навмання — Тлумачний словник української мови

Навмання, незм.

1. без певної мети, не усвідомлюючи призначення.

2. не знаючи напрямку, дороги. Навмання, Набсліп, Усліпу.

3. без підстав, зі сподіванням на випадковість. Навмання, Навдогад, Наздогад.