Набрід — Тлумачний словник української мови

Набрід, роду, ч.; у зверт. наброде, збірн., зневажл.

1. неприємні, нікчемні люди, які сприймаються як шкідливі для суспільства.

— наволоч, потолоч.

2. неприємні люди, які випадково зібралися разом.